Виконавчий комітет Первомайської міської ради Харківської області ВІДДІЛ ОСВІТИ Н А К А З 29.01.2018 № 56 м. Первомайський
Про відкриття інклюзивних групу закладах дошкільної освіти № 5, №16
Відповідно до Законів України «Про освіту» (нова редакція), «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про внесення змін до законодавчих актів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» від 2014р№ 30; керуючись Указом Президента від 30.09.2010р. №588 «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями», спільного наказу Міністерства освіти і науки України і Міністерства охорони здоров`я України від 06.02.2015 № 104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах», листа Міністерства освіти і науки України від 12.10.2015р. № 1/9-487 «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах», обласного проекту «Розвиток інклюзивної освіти в Харківській області, схваленого рішенням колегії Департаменту науки і освіти ХОДА 29.03.2017 року, рішення виконавчого комітету від 25.01.2018 року № 04 «Про відкриття інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти міста» та з метою реалізації права дітей з особливим освітніми потребами на освіту за місцем проживання, створення належних умов для інклюзивного виховання і навчання дітей з вадами психічного розвитку в умовах закладу дошкільної освіти відповідно до потреб батьків та забезпечення особистісно-орієнтованого підходу і організації корекційно-розвиткової роботи
Н А К А З У Ю:
1.Завідувачам Первомайськими закладами дошкільної освіти (ЗДО) № 5 Кофан С.П., № 16 Цимбаліст О.О.:
1.1.Відкрити з 01.03.2018 р. по 1 інклюзивній групі відповідно до нормативів, визначених Положенням про дошкільний навчальний заклад, Порядком комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах та рекомендацій Харківської обласної психолого-медико-педагогічної консультації.
1.2. Ввести ставку асистента вихователя.
1.3.Перевести на інклюзивну форму навчання за програмою розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку вихованців ЗДО №5 Губанова Михайла Вадимовича 08.04.2014року народження та Бондаренко Єгора Олександровича 27.10.2013 року народження.
1.4..Перевести на інклюзивну форму навчання за програмою розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психо-мовного розвитку із СДВГ в ЗДО № 16 вихованця Гервиць Еміля Денисовича, 21.05.2013 року народження
1.5.Забезпечити заклад необхідними фахівцями для здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами згідно рекомендацій ПМПК.
1.6.Облаштувати кабінети для проведення корекційно-розвиткових занять.
1.7.Забезпечити організацію освітнього процесу в інклюзивних групах відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за програмами та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку МОНУ з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
1.8.Створити і затвердити наказом команду індивідуального супроводу дитини із обов`язковим залученням її батьків.
1.9.Забезпечити складання індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами з їх відповідною адаптацією до особливих потреб дітей з урахуванням рекомендацій ПМПК,.
1.10.Забезпечити постійну співпрацю з батьками дітей, які мають особливості психофізичного розвитку, залучення їх до організації навчально-виховного процесу. Ознайомлювати батьків про потенційні можливості дітей та динаміку їх розвитку.
1.11.Якщо в період перебування в інклюзивній групі дошкільного закладу у дитини з особливими освітніми потребами буде проявлятись неконтрольована поведінка, що може загрожувати її життю і здоров’ю або членів дитячого колективу, направити її для додаткового обстеження до психолого-педагогічної консультації для вирішення подальшого перебування в інклюзивній групі.
2.Старшому економісту відділу освіти Чмуж Н.Ф.:
2.1.Внести зміни в штатний розпис, передбачити оплату праці асистента вихователя згідно з Інструкцією про обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженого наказом Міносвіти від 15.04.1993р. №102 та Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про освітущодо організації інклюзивного навчання» від 05.06.2014р.№1324-VІІ.
2.2.Оплату праці проводити з фонду оплати праці.
3.Завідувачу міської психолого-медико-педагогічної консультації Рішко Ю.І.:
3.1.Надавати консультативну допомогу,щодо створення умов навчання дітей даної категорії, розробки індивідуальних навчальних планів, індивідуальних програм розвитку,проведення корекційно-розвивальних занять для учнів з особливими освітніми потребами.
3.2.Здійснювати постійний контроль за організацією навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах.
3.3.Сприяти ранньому виявленню дітей з особливими освітніми потребами з метою надання їм корекційної допомоги та консультативної допомоги їх батькам з питань особливостей розвитку та пізнавальної діяльності дітей.
4.Контроль за виконанням даного наказу покласти на методиста відділу освіти Тараріну А.І.
Начальник відділу освіти А.Р. Садченко
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
У наш час відбувається пошук нових шляхів організації освіти дітей із особливими освітніми потребами. Однак, на сьогодні практично не розроблений механізм здійснення інклюзивної освіти дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку. У зв`язку з цим, виникає потреба в організації особливого виду ЗДО, де б реалізувалась інклюзивна освіта. Це пов`язано зі специфікою методик, непідготовленістю кадрів, відсутністю спеціалістів. Адже, крім вихователя, у навчальному процесі активну участь бере помічник (асистент) вихователя, який володіє корекційно-компенсаторними технологіями. Він здійснює превентивне і корекційне сприяння, психологічні і корекційні послуги. Меншою, ніж у звичайних групах, є наповнюваність дітей. Тому виникає потреба у створенні реальних умов дошкільної інклюзивної освіти, які забезпечать дітям, починаючи з раннього віку, увесь спектр освітніх послуг, різноманітних за формою й змістом, а саме: корекційно-розвивальних, оздоровчо-лікувальних, соціально-психологічних.
Актуальною проблемою корекційної педагогіки є інклюзивна освіта,тобто створення такого освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку. Тому останнім часом у світовій освітній практиці застосовується термін "інклюзія" (від англ.inclusion– включення) – процес реального включення всіх громадян, які мають труднощі у психофізичному розвитку, в активне суспільне життя. Він припускає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті.
Саме період дошкілля відіграє важливу роль у становленні особистості і є сензитивним для формування її первинного світогляду, самосвідомості, розвитку соціальних властивостей. Саме в цей час закладаються передумови майбутньої освітньої діяльності дитини, йде активний розвиток її пізнавальних можливостей. Як свідчить практика, дошкільники, які потребують корекції психофізичного розвитку, адаптуються до життя у закладах загальної середньої освіти краще, ніж у спеціальних закладах. Особливо помітна різниця у набутті соціального досвіду.
Система інклюзивної освіти включає в себе заклади загальної середньої, професійної та вищої освіти. Інклюзивна освіта передбачає не лише активне включення й участь дітей обмеженими можливостями в освітньому процесі закладу загальної середньої освти, але більшою мірою перебудову всього процесу загальної освіти як системи для забезпечення освітніх потреб всіх дітей.
На необхідність включення дітей з відхиленнями в розвитку в середовище звичайних дітей вказував ще Л.С.Виготський: "Надзвичайно важливо з психологічної точки зору не замикати аномальних дітей в особливі групи, але можливо ширше практикувати їх спілкування з рештою дітей; ...глибоко антипедагогічним є правило, згідно якого ми, з метою зручності, підбираємо однорідні колективи розумово відсталих дітей. Роблячи це, ми йдемо не тільки проти природної тенденції в розвитку цих дітей, але, що набагато важливіше, ми позбавляємо розумово відсталу дитину колективної співпраці і спілкування з іншими, посилюємо, а не полегшуємо найближчу причину, що обумовлює недорозвинення її вищих функцій".
Інклюзивна освіта передбачає готовність навчати кожну дитину, незалежно від наявності чи відсутності у неї фізичних або психічних вад, та у максимальному обсязі, що відповідає навчальній програмі того закладу або групи, які дитина відвідувала б у разі відсутності у неї будь-яких відхилень Головною особливістю інклюзивної освіти є зміна поглядів, переконань, філософії, менталітету усіх учасників освітнього процесу: дітей, батьків, педагогів, обслуговуючого персоналу, що є важливим для створення у закладі освіти оптимального комфортного середовища.
Крім того, включення дітей із психофізичними вадами у групи здорових однолітків потребує ранньої діагностики, спеціальної освти, максимальної корекційної психолого-педагогічної підтримки, допомоги батьків, а також відповідного обладнання, спеціальних засобів реабілітації. Дорослі (батьки, члени сім'ї, педагоги) мають володіти вичерпною інформацією про стан здоров'я дитини, її психофізичні особливості, темпи і рівень загального розвитку. Педагогічна діагностика має проаналізувати особливості розвитку дитини, визначити її потенційні можливості, задатки та інтереси, які можуть бути використані як опорні ланки у розробленні та здійсненні корекційно-розвивальних впливів. Застосування методів педагогічної діагностики у навчанні й вихованні дітей сприяє своєчасному виявленню їхніх труднощів, цілеспрямованому аналізу поведінки й діяльності, встановленню причин відхилень у розвитку, добору засобів корекційних впливів.
Прихильники інклюзії зауважують, що розміщення дітей з порушеннями у розвитку у закладах загальної середньої освіти усуватиме негативні стереотипи, а особисті контакти сприятимуть формуванню позитивного ставлення до осіб з особливими потребами . Серед труднощів на шляху інклюзивної освіти є вірогідність, що діти виявляться не достатньо підготовленими до сприйняття своїх ровесників з особливими потребами. Причому ставлення до дітей із порушеннями розвитку може бути навіть гіршим, аніж до дітей із фізичними вадами
ЗАКЛАД ОСВІТИ З ІНКЛЮЗИВНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ ВИРІШУЄ НАСТУПНІЗАВДАННЯ:
1) створення єдиного психологічно комфортного освітнього середовища для дітей, які мають різні стартові можливості;
2) забезпечення діагностування ефективності процесів корекції, адаптації та соціалізації дітей з особливостями розвитку на етапі шкільного навчання;
3) організація системи ефективного психолого-педагогічного супроводу процесу інклюзивної освіти через взаємодію діагностико-консультативних, корекційно-розвиткових, лікувально-профілактичних, соціально-трудових напрямів діяльності;
4) компенсація недоліків дошкільного розвитку;
5) подолання негативних особливостей емоційно-особистісної сфери через включення дітей в успішну діяльність;
6) поступове підвищення мотивації дитини спираючись на її особисту зацікавленість і через усвідомлене ставлення до позитивної діяльності;
7) охорона та зміцнення фізичного й нервово-психічного здоров`я дітей;
8) соціально-трудова адаптація дітей із особливими освітніми потребами;
9) зміна суспільної свідомості щодо дітей з особливостями в розвитку.
Навчання в інклюзивних закладах дозволяє дітям набути знань про права людини (хоча їм це не викладається спеціально), а це призводить до зменшення дискримінації, оскільки діти вчаться спілкуватися один з одним, вчаться розпізнавати і приймати відмінність.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИХОВАТЕЛІВ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Якщо корекційні педагоги, практичні психологи, які спеціалізуються на корекційній роботі, є компетентними щодо роботи з такими дітьми, то вихователі ЗДО часто не мають ні психологічної, ні методичної готовності до інклюзії. Тому у закладах загальної освіти та дошкільної освіти має здійснюватися спеціальна підготовка педагогічного персоналу.
Наказом Міністерства освіти і науки України «Про створення умов щодо забезпечення права на освіту осіб з інвалідністю» від 2 грудня 2005 р. № 691 передбачено включення у навчальні плани закладів вищої освіти III-IV рівня акредитації, що готують фахівців за напрямом «Педагогічна освіта», дисципліни «Основи корекційної педагогіки», яка й забезпечить професійну готовність до інклюзивної освіти. Досвід інших країн переконливо доводить, що для тих фахівців, які вже працюють у закладах освіти, ефективними шляхами такої підготовки є курси підвищення кваліфікації, теоретичні та практичні семінари, тренінги.
ЗМІСТОМ ТАКОЇ ОСВІТИ МАЮТЬ БУТИ ОСНОВИ КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ З ПЕВНИМИ МЕТОДИЧНИМИ АСПЕКТАМИ. ЗОКРЕМА, ВИХОВАТЕЛІ МАЮТЬ БУТИ КОМПЕТЕНТНИМИ У ТАКИХ ПИТАННЯХ:
• підходи держави і суспільства до організації освіти дітей, які мають вади психофізичного розвитку;
• основні поняття корекційної педагогіки і спеціальної психології;
• особливості і закономірності розвитку різних категорій осіб з психофізичними вадами;
• комплексне психолого-педагогічне вивчення дітей;
• диференційовані та індивідуальні механізми і прийоми дошкільного корекційного навчання і виховання кожної із категорій дітей;
• зміст та методи роботи з родинами вихованців.
З МЕТОЮ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ ВИХОВАТЕЛІ ПОВИННІ ВМІТИ:
• здійснювати моніторинг розвитку дітей, що мають труднощі у засвоєнні знань, різних видів діяльності та адекватно оцінювати причини, якими спричинено ці труднощі;
• своєчасно виявляти відхилення у розвитку дошкільників та під керівництвом корекційного педагога брати участь у здійсненні правильного психолого-педагогічного супроводу дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку;
• здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до вихованців з вадами психофізичного розвитку;
• формувати готовність здорових дошкільників до позитивної спільної взаємодії з однолітками, що потребують корекції психофізичного розвитку;
• проводити роботу з батьками щодо надання їм правильної інформації про осіб з порушеннями психофізичного розвитку.
Поза всяким сумнівом, компетентність вихователів є однією з умов ефективності інклюзивної дошкільної освіти.
СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ІНКЛЮЗІЇ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ
Результати досліджень багатьох науковців засвідчують, що розумовий, емоційний і соціальний розвиток дітей з психофізичними вадами прямо залежить від позитивного ставлення до них, їх розуміння і прийняття педагогами, батьками і здоровими дітьми. Сприятливе соціальне середовище є однією із вихідних умов розв'язання проблем інклюзивної освіти. Тому забезпечення такого середовища - одне із завдань психолого-педагогічного супроводу дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку. Педагоги ЗДО мають передусім формувати позитивне ставлення здорових вихованців до дітей з психофізичними вадами, емпатію, прийоми адекватної взаємодії.
ЦЯ РОБОТА МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ТАКИХ МЕТОДІВ:
• бесіда;
• переконання;
• розгляд проблемних ситуацій;
• сюжетно-рольові ігри;
• перегляд спеціально відібраних відео сюжетів.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ДІТЬМИ, ЩО МАЮТЬ ОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ ЗДОРОВ'Я ВИХОВАТЕЛЯМ:
• по-доброму, турботливо ставитися до дітей з обмеженими можливостями здоров'я, показуючи приклад ставлення до таких дітей іншим вихованцям, створювати умови для їх гарного самопочуття і розвитку у дитячому садку;
• планувати і здійснювати індивідуальний підхід у всіх видах діяльності з урахуванням діагнозу дітей з обмеженими можливостями здоров'я;
• залучати дітей з обмеженими можливостями здоров'я до ігор у маленьких підгрупах, до загальних хороводних та імітаційних ігор, парних доручень, розвиваючи їх інтерес до спілкування з однолітками і збагачуючи досвід таких дітей;
• Навчати дітей з обмеженими можливостями здоров'я мити, витирати руки й обличчя рушником, знімати і надягати одяг, доглядати за ним, правильно сидіти за столом і користуватися столовими приборами, складати іграшки на місце і підтримувати порядок, розвиваючи навички елементарного самообслуговування та гігієни;
• співпрацювати з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я у практичних справах (спільні ігри, трудові доручення, догляд за тваринами, рослинами тощо), сприяючи розвитку пізнавальної активності, допомагати дітям через спільну діяльність освоювати нові способи та прийоми дії;
• розвивати дрібну, артикуляційну та загальну моторику за допомогою пальчикової, артикуляційної гімнастики, чистомовок, масажу, загальнорозвивальних вправ, ігор і завдань.
ЛОГОПЕДУ:
• проявляти увагу до дітей, створювати умови для гарного самопочуття й активності;
• здійснювати комплексний мовленнєвий розвиток, включаючи у роботу з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я ігри та завдання на розвиток усіх компонентів мовлення (фонематичні процеси, лексичний і граматичний лад, зв'язне мовлення);
• розвивати слухову функцію (немовленнєвий, мовленнєвий слух і фонематичні процеси), зорово-просторову і рухову функції (загальну, артикуляційну, дрібну моторику);
• здійснювати розвиток розумової діяльності й емоційно-особистісної сфери.
ПРАКТИЧНОМУ ПСИХОЛОГУ:
• приділяти особливу увагу психічному самопочуттю дітей з обмеженими можливостями здоров'я, збереженню їхнього психічного здоров'я;
• підвищувати активність дітей та їхню самостійність через індивідуальні групові заняття, спрямовані на розвиток навичок комунікативності;
• здійснювати інтелектуальний, соціально-психологічний й емоційно-вольовий розвиток дітей.
ІНСТРУКТОРУ З ФІЗКУЛЬТУРИ:
• здійснювати диференційований підхід під час підготовки до занять (планувати індивідуальну роботу);
• створювати умови для гарного самопочуття дітей, що мають обмежені можливості здоров'я, попереджувати їх стомлюваність;
• розвивати загальну рухову активність дітей, що мають обмежені можливості здоров'я;
• розвивати різні види самостійної рухової діяльності з урахуванням рухових можливостей дітей, що мають обмежені можливості здоров'я;
• розвивати фізичні якості й рухові здібності: швидкість реакції, спритність, гнучкість, силу, витривалість, координацію;
• формувати у дітей з обмеженими можливостями здоров'я базові вміння і навички у різних іграх і вправах, елементи техніки виконання всіх основних видів рухів.
МУЗИЧНОМУ КЕРІВНИКУ:
• створювати умови для прояву позитивних емоцій, гарного самопочуття дітей, що мають обмежені можливості здоров'я;
• здійснювати індивідуальний підхід у роботі з дітьми (зменшувати навантаження, давати посильні завдання);
• забезпечувати музичний розвиток, використовуючи у роботі рухливі ігри, ігрові завдання, рухи під музику, хороводні ігри, спів, слухання музики;
• залучати дітей, що мають обмежені можливості здоров'я, до святкових заходів, розваг, театральної діяльності, розвиваючи їхні творчі здібності.
Забезпечення права і комфортних умов на освіту дітей з обмеженими можливостями здоров’я в закладах загальної середної освіти, одержання освіти та участі в трудовій діяльності громадян, що відносяться до категорії «осіб з обмеженими можливостями здоров’я», є необхідною характеристикою демократичного цивілізованого суспільства. Розвиток сучасних інформаційних технологій, науково-технічний прогрес і глобальні зміни видів професійної діяльності різко розширили можливості соціальної інтеграції різних категорій дітей з відхиленнями в розвитку, поведінці, обмеженими можливостями здоров’я та особливими освітніми потребами. Люди, раніше приречені бути на утриманні держави, стають повноцінними членами суспільства. Кардинальне вирішення проблем забезпечення нормального розвитку і освіти даної категорії дітей вимагає суттєвих змін державної політики по відношенню до системи спеціальної освіти.
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА
Перший крок до визнання ціннісної значимості і поваги до особистості кожної дитини, прийняття її індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві.
Сучасне громадянське суспільство неможливе без активного залучення всіх своїх членів у різні види діяльності, поваги прав і свобод кожної окремої людини, забезпечення необхідних гарантій безпеки, свободи і рівноправності.
